Державне агентство екологічних інвестицій України
03035, м.Київ, вул. Урицького, 35
повернутись 

Звіт про закордонне відрядження офіційної української делегації для участі у 17-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 7-ій Зустрічі Сторін Кіотського протоколу (м. Дурбан, ПАР, 27 листопада - 11 грудня 2011 року) 16.02.2012

Звіт

про закордонне відрядження офіційної української делегації для участі у
17-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та
7-ій Зустрічі Сторін Кіотського протоколу
(м. Дурбан, ПАР, 27 листопада – 11 грудня 2011 року)

 

У період з 27.11.11 по 11.12.11 делегація України взяла участь у:

-        Сімнадцятій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР-17),

-        Сьомій Зустрічі Сторін Кіотського Протоколу (СМР-7),

-        Тридцять четвертому засіданні Допоміжного органу для консультацій з наукових та технологічних аспектів (SBSTA-34),

-        Тридцять четвертому засіданні Допоміжного органу з впровадження (SBI-34),

-        Шістнадцятому засіданні Спеціальної робочої групи з подальших зобов’язань для Сторін Додатку I в рамках Кіотського протоколу (AWG-KP-16),

-        Чотирнадцятому засіданні Спеціальної робочої групи із довгострокового співробітництва в рамках Конвенції (AWG-LCA-14),

-        засіданні Парасолькової групи.

Відрядження здійснене на підставі повідомлення від 17.09.11 Виконавчого секретаря РКЗК ООН про проведення Конференції ООН в Дурбані; технічного завдання, погодженого листом МЗС України від                        ; доручення Кабінету Міністрів України від            №           ; листа Посольства України в Південно-Африканській Республіці від 26.07.2011 № 61612/51-200-604; Закону України «Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» від 29 жовтня 1996 р. № 435/96-ВР; Закону України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату» від 4 лютого 2004 р № 1430-IV; постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 392 «Про забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України за Рамковою Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї».

До складу делегації увійшли представники Мінприроди, Держекоінвестагентства, МЗС, Секретаріату Верховної Ради України, депутат Верховної Ради Автономної республіки Крим.

У 17-й Конференції Сторін РКЗК ООН[1][1] (СОР17) та 7-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу (СМР7) взяли участь делегації 194 держав і багатьох міжнародних організацій, а у Сегменті високого рівня Президенти і Прем’єр-міністри орієнтовно 20 країн, що розвиваються, а також міністри і керівники профільних відомств усіх розвинених країн та інших країн-членів ООН. В цілому, в Дурбані було зареєстровано понад 5 тис. учасників, що представляли свої уряди та міжнародні неурядові організації.

Конференція проходила у форматі пленарних засідань двох спеціальних робочих груп (Спеціальної робочої групи із довгострокового співробітництва в рамках Конвенції (AWG-LCA) та Спеціальної робочої групи з подальших зобов’язань для Сторін Додатку I в рамках Кіотського протоколу (AWG-KP). Крім того, відбулися засідання допоміжних органів: Допоміжного органу для консультацій з наукових та технологічних аспектів (SBSTA) та Допоміжного органу з впровадження (SBI).

 

Робота української делегації

До відкриття Конференції сторін відбулося засідання Парасолькової групи. На цьому засіданні було обговорено питання внесення змін, до тексту заяви при відкритті Конференції від зазначеної групи, які враховують позицію України. Зокрема, зміни стосуються необхідності врахування у світовому кліматичному переговорному процесі інтересів країн з перехідною економікою, а також продовження дії ринкових механізмів Кіотського протоколу на основі проектів спільного впровадження після 2012 року.

Виконавчий секретар РКЗК ООН Крістіана Фігуерес під час неформальної зустрічі Парасолькової групи зазначила, що рішення в Дурбані стосовно довгострокової загальнозобовязуючої угоди не можуть бути конкретними, а лише проміжними, які мають спрямувати багатосторонній переговорний процес на основі Балійської дорожньої карти і Дурбанських домовленостей. Водночас Дурбан має дати чіткий орієнтир стосовно другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом. 

28.11.11 у м. Дурбан (ПАР) відбулося офіційне відкриття 17-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 7-ї зустрічі Сторін Кіотського протоколу до неї.

На відкритті із вступним словом до учасників звернувся Президент ПАР Джейкоб Зума, а також Міністр закордонних справ ПАР Маіте Нкоана-Машабане (Maite Nkoana-Mashabane) , яка була обрана Головою 17 Конференції Сторін.

Під час відкриття було підкреслено що ця Конференція не ставить за мету досягти отримання єдиного документу загальної юридично зобов’язуючої кліматичної угоди, а лише зафіксувати проміжний результат у вигляді збалансованого пакету рішень.

Водночас багато країн, у т.ч. Парасолькової групи, наголошували, що домовленості, що буди досягнуті у Копенгагені і особливо у Дурбані є хорошим підгрунттям для майбутньої всеосяжної кліматичної угоди, яка включатиме до 89% викидів парникових газів, у той час як Кіотський протокол сьогодні охоплює лише 27% викидів.

Після вирішення організаційних питань та прийняття порядку денного було розглянуто питання з підготовки, представлення на Конференції Сторін та прийняття на її 17-й сесії кінцевого варіанту рішення щодо повного, ефективного та безперервного впровадження Конвенції шляхом довготермінових спільних дій до і після 2012 року.

В рамках міжнародного переговорного процесу таким чином паралельно працювали два напрямки щодо встановлення міжнародного режиму зі зміни клімату на період після 2012 року. Перший - передбачав співробітництво щодо розроблення та укладання нової всеохоплюючої угоди в рамках РКЗК ООН. По другому напрямку увага Сторін була сконцентрована на впроваджені другого періоду зобов’язань КП.

Нова угода в рамках РКЗК ООН на період після 2012 року.

Питання підготовки нової угоди на період після 2012 року не є новим та неодноразово поставало на попередніх Конференціях та у міжсесійний періоди. Починаючи з 2007 року передбачалось, що Спеціальна робоча група з довгострокового співробітництва в рамках Конвенції (AWG-LCA) візьме на себе цю функцію та розробить проект тексту угоди, який було започатковано при підготовці Балійської дорожньої карти у 2007 р. Однак, згодом стало зрозуміло, що положення (зокрема часові обмеження) Балійської дорожньої карти та кардинально різні позиції Сторін значно ускладнили процес розробки нової угоди. У зв’язку з цим у Дурбані Сторони домовились створити новий орган - Спеціальну робочу групу щодо Дурбанської платформи з посилення дій (AWG on the Durban Platform for Enhanced Action), яка протягом першої половини 2012 року без прив’язки до AWG-LCA встановить нові правила та умови щодо розробки Угоди.

Тим не менш, одне обмеження було все ж таки встановлено: всі Сторони погодились закінчити роботу Спеціальної робочої групи щодо Дурбанської платформи до 2015 року. Нова угода має набрати чинність, відповідно до рішення 17-тої Конференції Сторін РКЗК ООН, у 2020 році.

Активна позиція України, Білорусі та Росії сприяла тому, що питання статусу країн з перехідною економікою було розглянуто на спеціальних засіданнях у Дурбані та відображено у проекті спеціального рішення Конференції Сторін, про який було оголошено на заключному засіданні. Остання редакція тексту містить необхідні Україні формулювання, які було внесено завдяки зусиллям нашої делегації, починаючи з літа 2009 року.

Розділ УІІІА підсумкового документу по довгостроковому співробітництву FCCC/AWGLCA/2011/L.4  визначає статус країн з перехідною економікою:

«Беручи  до уваги, що у Сторін, включених в Додаток І до Конвенції (Сторони Додатку І), що перебувають у процесі переходу до ринкової економіки, поки що відсутні відповідні засоби, знання та досвід з розробки та представлення своїх національних низько вуглецевих стратегій розвитку, з метою досягнення їх кількісно визначених економічно виправданих цілей зі зниження викидів, а також з виконання їх національних планів дій з адаптації,

Визнаючи, що Сторони, не зважаючи на наслідки глибокої соціально-економічної кризи у ранні 1990-ті, доклали значних зусиль, через свої цільові програми та заходи, до повного виконання своїх зобов’язань за Конвенцією та Кіотським протоколом,

Усвідомлюючи також, що ці Сторони зробили свої попередні обіцянки стосовно рівнів зниження викидів парникових газів, які повинні бути досягнуті в період після 2012 року в контексті цілісної структури щодо зміни клімату,

Запрошує Сторони Додатку І, яких це стосується, до здійснення можливим нарощування потужностей, а також допомоги у фінансовому, технічному та технологічному трансфері для Сторін Додатку І, які знаходяться у процесі переходу до ринкової економіки, з метою надання допомоги цим Сторонам у розробці та впровадженні їх національних низько вуглецевих стратегій розвитку, а також планів дій відповідних до їх національних пріоритетів та цілей зі зниження викидів. Це пропонується здійснювати через багатосторонні агентства, включаючи Глобальний Екологічний Фонд у межах його повноважень, а також через двосторонні агентства та приватний сектор або через інші відповідні заходи.

Закликає багато - та двосторонні агентства до координації їх діяльності у підтримці впровадження цієї допомоги.»

 

Другий період Кіотського протоколу

Багато країн Додатку І РКЗК ООН під час усього переговорного процесу наполягали на створенні нової всеохоплюючої угоди із залученням найбільших світових емітерів/, включаючи Китай, Індію, Бразилію тощо. Питання продовження другого періоду зобов’язань за КП (КП2) до останнього моменту активно не підтримувалося.

Однак, з метою недопущення провалу у діях зі скорочення викидів парникових газів, Єврокомісар з питань клімату Коні Хедегард на Сегменті високого рівня від імені ЄС заявила про готовність ЄС вступити у другий період зобов’язань за КП, розуміючи, що задля збереження гнучких механізмів КП, зокрема проектів спільного впровадження і механізму чистого розвитку (МЧР), його підтримають країни, що розвиваються, а також країни з перехідною економікою (ЕІТ), серед яких і Україна.

За результатами роботи прийнято рішення 1/СМР7. Зазначеним рішенням визначено:

- скоротити до 2020 р. сукупні викиди Сторін Додатку І на 25-40 % порівняно з 1990 р.;

- другий період Кіотського протоколу визначити з 1.01.2013 р. до 31.12.2017 р. або до 31.12.2020 р., а остаточну дату закінчення другого періоду визначити на 17 сесії СРГ-КП;

- прийняти до відома наміри Сторін Додатку І щодо перетворення кількісно визначених цілей щодо обмеження або скорочення викидів (КВЦОСВ, англійська абревіатура - QELRO) у зобов’язання цих Сторін для другого періоду зобов'язань;

- запросити Сторони Додатку І до 1 травня 2012 р. подати на розгляд AWG-KP інформацію про свої КВЦОСВ.

Україну включено до цього рішення з зобов’язаннями скоротити 20% викидів ПГ до 2020 року у порівнянні з 1990 роком, однак у заяві, з якою від імені України виступив Міністр М.В.Злочевський, було повідомлено, що Україна у другому періоді Кіотського протоколу готова взяти і більш амбіційні зобов’язання.

Канада заявила про цілковитий вихід з КП. Офіційно відмовились брати участь у КП2 також РФ та Японія. Проте, РФ, зважаючи на ті переваги, що надає їй можливість реалізації проектів спільного впровадження,  не виключено, що перегляне це рішення.

Беручи до увагу рішення AWG-LCA щодо набуття чинності нової угоди у 2020 році, період КП2 було визначено нечітко, а саме або до 2017, або до 2020 року, розуміючи, що вирішення цього питання буде перенесено на наступне засідання Конференції.

 

Механізми спільного впровадження (МСВ) і чистого розвитку (МЧР)

Під час роботи Дурбанського кліматичного форуму позиція делегації України щодо механізмів спільного впровадження (МСВ) та чистого розвитку (МЧР) полягала в тому, щоб забезпечити безперервність реалізації цих перевірених часом і досвідом механізмів як в рамках нової кліматичної угоди, так і у можливому другому періоді дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом. При цьому завдання-мінімум полягало у тому, щоб забезпечити прийняття Сторонами однакових умов щодо подальшого існування та розвитку МСВ та МЧР.

Механізм спільного впровадження.

Перший раз питання МСВ розглядалось на пленарному засіданні Сторін Кіотського протоколу 30 листопада 2011 року, коли був заслуханий звіт голови Наглядового комітету спільного впровадження (НКСВ). Під час обговорення цього звіту Україна виступила із заявою, в якій підтримала звіт НКСВ (FCCC/KP/CMP/2011/4) та наголосила на необхідності включення усіх рекомендацій НКСВ щодо можливих шляхів подальшого розвитку МСВ (FCCC/KP/CMP/2011/9) до проекту відповідного рішення Сторін, що й було зроблено Секретаріатом РКЗК ООН.

Протягом наступних 9 днів контактна група з питань спільного впровадження (КГПСВ) провела 1 неформальне та 6 офіційних засідань під час яких узгоджувався текст рішення. Під час 1-го засідання КГПСВ Україна спільно з Росією надала перелік змін та доповнень до запропонованого для розгляду проекту документу. Слід зазначити, що із 7 наданих пропозицій: 5 бути включені до остаточного тексту документу; 1 прийнята у зміненій редакції, яку під час останнього дня переговорів спільно підготувала Україна та Росія, а озвучила Білорусь; 1 знята з розгляду, оскільки після редакційних правок, внесеними іншими членами КГПСВ, втратила свою актуальність.

Основна дискусія на засіданнях КГПСВ розгорнулась навколо питання продовження випуску одиниць скорочення викидів (ОСВ) за проектами спільного впровадження (ПСВ) після 1 січня 2013 року. Україна та Росія підтримали пропозицію НКСВ використовувати з цією метою одиниці установленої кількості (ОУК) із першого періоду дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом, або вираховувати їх із майбутніх зобов’язань. Категорично проти цього рішення виступили Японія та Китай, проти – Австралія та ЄС. Переговірники від останніх двох країн пояснили свою позицію тим, що рішення щодо продовження випуску ОСВ після 2012 року залежить від вирішення основного питання – бути, чи не бути другому періоду дії зобов’язань. У випадку, якщо це питання буде вирішено позитивно, то для тих Сторін, які приймуть такі зобов’язання, випуск ОСВ буде дозволено. При цьому, вони погодились із пропозицією України не чекати офіційних рішень, а провести протягом 2012 року необхідну підготовчу роботу для того, щоб напрацювати максимально можливу кількість документів для прийняття їх на наступній 8-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу, коли ситуація із другим періодом дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом стане юридично зрозумілою. Із цим, після тривалих консультацій, погодились і переговірники від Японії та Китаю, що знайшло своє відображення в кінцевій редакції прийнятого Сторонами рішення щодо МСВ (1/СМР.7). Ключові положення цього рішення:

·        Сторони прийняли до уваги рекомендації НКСВ щодо можливих шляхів подальшого розвитку МСВ (FCCC/KP/CMP/2011/9),

·        Сторони прийняли до уваги рекомендації НКСВ щодо продовження випуску ОСВ за ПСВ після 1 січня 2013 року,

·        Сторони підтвердили своє попереднє рішення щодо початку 1-го перегляду правил та процедур функціонування МСВ,

·        Сторони запросили усі країни надати в Секретаріат РКЗК ООН до 16 квітня 2012 року свої пропозиції щодо майбутньої моделі МСВ із урахуванням власного досвіду впровадження ПСВ, а також відповідних рекомендацій НКСВ (Секретаріат РКЗК ООН має узагальнити надані пропозиції у відповідному звіті, оприлюднити його до 31 липня 2012 року та подати на розгляд наступній 8-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу),

·        Сторони зобов’язали НКСВ підготувати проект документу щодо впровадження необхідних заходів, пов’язаних із переходом від існуючої до нової моделі МСВ із врахуванням рекомендацій НКСВ щодо можливих шляхів подальшого розвитку МСВ, а також відповідних пропозицій країн щодо майбутньої моделі МСВ, та надати його на розгляд наступній 8-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу з метою ухвалити доопрацьований варіант документу на 9-й Зустрічі Сторін Кіотського протоколу.

Загалом, прийняті рішення створюють необхідні передумови для підготовки та прийняття відповідних документів щодо подальшого розвитку та вдосконалення МСВ. Це повністю відповідає інтересам України, оскільки дає позитивний сигнал українським підприємствам та іноземним інвесторам про те, що процеси підготовки та реалізації ПСВ продовжаться і після 1 січня 2013 року. Остаточно це стане можливим, якщо Україна (як країна, що приймає ПСВ) та хоча б ЄС (як основний покупець ОСВ) офіційно «увійдуть» у другий  період дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом.

Механізм чистого розвитку.

Як і у випадку з МСВ, перший раз питання МЧР розглядалось на пленарному засіданні Сторін Кіотського протоколу 30 листопада 2011 року, коли був заслуханий звіт голови Виконавчого органу механізму чистого розвитку (ВОМЧР). Оскільки український бізнес не бере участі у цьому механізмі, головне завдання полягало у недопущенні прийняття Сторонами рішень, які б створювали нерівноправні умови подальшого функціонування МЧР та МСВ, оскільки існувала загроза того, що розвинені країни могли б погодитись на продовження випуску сертифікованих скорочень викидів (ССВ) за проектами чистого розвитку (ПЧР) в країнах, що розвиваються, після 1 січня 2013 року і без другого періоду дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом, а також без МСВ.

Протягом наступних 10 днів відбулось 3 неформальних та 9 офіційних засідань контактної групи з питань чистого розвитку (КГПЧР). Під час цих засідань такі країни як Венесуела, Болівія, Бразилія та деякі інші африканські країни активно лобіювали рішення щодо продовження дії МЧР і випуску ССВ після 1 січня 2013 року. Україна провела низку неформальних консультацій з переговірниками від Австралії, ЄС та Японії щодо цього питання під час яких чітко висловила свою позицію – Україна підтримує подальший розвиток МЧР, але не допустить прийняттю рішень, які б створили переваги МЧР перед МСВ (обидва механізми або разом виживають, або разом помирають). Позиція України була з розумінням сприйнята – більше того, ЄС пообіцяв у жодному разі не підтримувати будь-якої пропозиції щодо майбутнього МЧР без прийняття відповідного рішення щодо МСВ.

На заключному засіданні ВОМЧР Україна ще раз заявила про неприйнятність будь-якого рішення щодо майбутнього МЧР без прийняття офіційного рішення щодо другого періоду дії зобов’язань Сторін Додатку І за Кіотським протоколом. Абсолютна більшість країн, серед яких були Австралія, ЄС, Росія, Японія, Китай, підтримали цю позицію (проти – Венесуела та Болівія). Як результат, кінцева редакція прийнятого Сторонами документу щодо МЧР містить виключно технічні рішення щодо поточного розвитку МЧР, які жодним чином не зачіпають інтереси України. В майбутньому потрібно продовжувати активно моніторити перебіг переговорного процесу щодо подальшого існування та розвитку МЧР з метою запобігання прийняттю будь-яких дискримінаційних по відношенню до МСВ рішень.

 

Перегляд керівних принципів РКЗК ООН щодо щорічних кадастрів для Сторін, включених до Додатка I РКЗК ООН.

У контексті розгляду пункту 9(b) порядку денного 35-ї сесії Допоміжного органу для консультування з наукових та технічних аспектів (SBSTA) відбувся перегляд керівних принципів РКЗК ООН щодо щорічних кадастрів для Сторін, включених до Додатка I РКЗК ООН. Основними питаннями, які розглядалися в ході неформальних консультацій, було закінчення роботи над Керівними принципами РКЗК ОН щодо щорічних кадастрів для Сторін, включених до Додатка I РКЗК ООН, які мають замінити діючу редакцію керівних принципів.

Представники української делегації в ході консультацій додержувались позиції, що керівні принципи мають встановити чітку кількісну межу для категорій та газів, викиди яких можуть бути неоцінені зважаючи на їх малу відносну та/чи абсолютну величину. Крім того, нові гази, зокрема, фторовані ефіри та перфторовані ефіри, недоцільно включати до обов’язкової звітності. Основним противником цієї ідеї виступили країни групи G77+Китай. Прибічниками – США, РФ, Україна.

За результатами роботи прийнято рішення СМР7, яким затверджено «Керівні принципи з підготовки національних повідомлень Сторін, які входять до Додатку I Конвенції, Частина I:  Керівні принципи РКЗКООН щодо щорічних кадастрів для Сторін, включених до Додатку I».

Прийняті керівні принципи цілком враховують пропозиції України. Зазначеним рішенням, зокрема, визначено:

- прийняті керівні принцип слід застосовувати починаючи з 2015 року;

- при проведені інвентаризації слід керуватися Керівними принципами з інвентаризації МГЕЗК 2006 року;

- застосування значень коефіцієнтів глобального потепління, як вони визначені у четвертій оціночній доповіді МГЕЗК;

- перелік газів обов’язкових до звітування доповнено трифтористим азотом (NF3).

 

Розгляд подальших зобов'язань для Сторін в рамках Кіотського протоколу.

В рамках обговорення пункту 3 порядку денного четвертої частини 16-ї сесії Спеціальної робочої групи щодо подальших зобов'язань для Сторін в рамках Кіотського протоколу (AWG-KP) проходив розгляд подальших зобов'язань для Сторін в рамках Кіотського протоколу.

Представники української делегації брали участь у роботі Супутньої групи з розділу ІІ (Spin-off group on Chapter ІІ (LULUCF)) AWG-KP. Основними питаннями, які розглядалися на засіданнях цієї Супутньої групи, були методичні питання визначення кількості вуглецю, що будуть додатковими до встановленої кількості, які отримані в результаті діяльності та проектів спільного впровадження у секторі землекористування і лісового господарства, проведення перевірок результатів таких розрахунків у другому періоді зобов’язань для Сторін Додатку І РКЗКООН.

На засіданнях обговорювався проект, попередньо підготовлений в мПанама 1-7 жовтня 2011 р. (Revised proposal by the Chair to facilitate negotiations, яка підготовлена Ad Hoc Working Group on Further Commitments for Annex I Parties under the Kyoto Protocol в Panama City, 1–7 October 2011,  for Consideration of further commitments for Annex I Parties under the Kyoto Protocol).

В ході роботи Супутньої групи делегація України виступила за:

вибір варіанту з числа запропонованих для розрахунку додаткової кількості вуглецю. Для України (як і для Росії, ЄС) найбільш вигідним був варіант під номером “Option 1 (reference levels)».;

збереження п. 16 у методичних підходах, який дозволяє враховувати лише ті площі, що підлягають звітності за пунктами 3 і 4 Статті 3 Кіотського протоколу, які мають інформацію щодо їх географічної прив’язки;

розгляд звітності з оцінки змін запасів вуглецю в категорії «Ліси, що підпадають під управління» (пункт 4 Статті 3 Кіотського протоколу) як обов`язкової, нарівні зі звітністю за лісорозведенням і знелісенням (пункт 3 Статті 3 Кіотського протоколу).

За результатами роботи прийнято рішення 7-ї сесії СМР7, яким затверджені Визначення, модальності, правила та керівні принципи для діяльності LULUCF в рамках Кіотського протоколу. Зазначеним рішенням, зокрема, визначено:

спосіб розрахунку кількості вуглецю, що є додатковою до встановленої;

методичні рекомендації з перевірки розрахунків, зазначених вище.

 

Питання фінансування і секторальні підходи

В рамках AWG-LCA були проведені засідання контактних груп та неформальні консультації з питань фінансування, на яких розглядалися 2 документи: Проект тексту щодо Постійного комітету та Проект тексту з довгострокового фінансування. Суперечки виникли при розгляді обох документів, і Сторони змогли дійти згоди лише щодо Постійного комітету. Що стосується тексту з довгострокового фінансування, то Сторони змогли дійти згоди лише щодо робочої програми з довгострокового фінансування.

Основними рішеннями (розділ ІV рішення FCCC/AWGLCA/2011/L.4) стали такі:

• Постійний комітет повинен проводити огляд кліматичного фінансування в рамках РКЗК ООН і для прийняття участі у Конференції Сторін. Він буде складатися з 20 членів, представлених порівну між розвиненими країнами та країнами, що розвивається.

• Погоджено робочу програму з довгострокового фінансування, яка буде сприяти розширенню масштабів фінансування в рамках змін клімату в майбутньому і буде аналізувати варіанти мобілізації ресурсів з різних джерел.

Для України важливим був розгляд параграфу 11, запропонованого раніше Болівію до проекту тексту з довгострокового фінансування в розділі «Випадки». Зазначена пропозиція полягає у забезпеченні розподілу фінансових ресурсів, отриманих від заходів зі скорочення викидів від сектору морського транспорту, які пропонується розробити Міжнародній морській Організації, серед країн, що розвиваються, зокрема, для фінансування адаптації через Зелений кліматичний фонд.

Делегація України, підтримуючи позиції Індії, Бразилії, Китаю, Норвегії, Перу, Канади, Нігерії, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Мексики та Панами, наполягала на вилученні цього питання із тексту, оскільки введення будь-яких додаткових зборів, податків, тощо на транспортний сектор економіки не відповідає інтересам України. Оскільки Сторони не змогли дійти згоди щодо всіх розділів окрім робочої програми з довгострокового фінансування, цей пункт не був включений до узгодженого тексту, підготовленого в рамках AWG-LCA, проте він може знову бути розглянутий на наступних сесіях робочих груп, тому для України важливо і надалі відслідковувати це питання.

Перспективи в секторі авіації

Після кількох днів напружених переговорів з авіації, так і не було прийнято рішення по ряду ключових аспектів загальної, але диференційованої відповідальності (CBDR) і як вони пов'язані з повітряними і морськими перевезеннями.

В остаточний узгоджений текст, підготовлений в рамках AWG-LCA (https://unfccc.int/files/meetings/durban_nov_2011/decisions/application/pdf/cop17_lcaoutcome.pdf) щодо питання  авіації в розділі: «Спільні секторальні підходи і дії в конкретних секторах» увійшов короткий текст у пункті 78 Міжнародний авіаційний і морський транспорт: «Приймається рішення продовжити розгляд питань, пов'язаних з викидами від міжнародних авіаційних і морських перевезень.»

Це відображає той факт, що не було досягнуто згоди про те, як поводитися з викидами від авіації та судноплавства.

 

Питання щодо адаптації до змін клімату

В рамках AWG-LCA були проведені засідання щодо розширених адаптаційних дій. Рішення Сторін щодо Адаптації наступні:

• Адаптаційний Комітет (розділ ІІІ рішення FCCC/AWGLCA/2011/L.4), що складається з 16 членів, буде звітувати Конференції Сторін про свої зусилля з поліпшення координації адаптаційних дій в глобальному масштабі.

• адаптаційні можливості насамперед бідних і найбільш уразливих країн повинні бути посилені. Національні адаптаційні плани дозволять країнам, що розвиваються оцінити та знизити їх вразливість до зміни клімату.

• Найбільш вразливі можуть розраховувати на кращий захист від втрат і пошкоджень, викликаних екстремальними погодними явищами, пов'язаними зі зміною клімату.

Рішення щодо звіту Ради Адаптаційного фонду в рамках CMP (FCCC/KP/CMP/2011/L.5) включає організацію двох регіональних семінарів для надання допомоги в акредитації національних органів з впровадження. Рішення щодо огляду Адаптаційного фонду (FCCC/KP/CMP/2011/L.6) включає запит до Ради Адаптаційного фонду представити в Секретаріат якнайшвидше, після проведення  першого засідання в березні 2012 року, свої погляди щодо огляду звіту Тимчасового порядку адаптаційного фонду для включення в інформаційний документ та запити до SBI розглянути первісний огляд Адаптаційного фонду.

 

Питання Зеленого кліматичного фонду

Питання Зеленого кліматичного фонду (ЗКФ) розглядалося в рамках роботи AWG-LCA як на відкритих, так і на закритих неофіційних консультаціях. Крім того, воно було предметом консультацій високого рівня на рівні міністрів. В основному переговори велися щодо правового статусу фонду; відношення до Конференції Сторін; ролі фінансування приватного сектора, створення Ради, а також розробки процесу створення тимчасового секретаріату для надання підтримки Раді.

В результаті переговорів, на COP17 був зроблений великий крок вперед щодо прийняття принципів та структури роботи Фонду, який допоможе країнам, що розвиваються з запобігання наслідків зміни клімату та адаптації до зміни клімату в майбутньому.

Україна, як країна з перехідною економікою та країна додатку І поки що не може використовувати кошти Фонду, бо вона не є країною, що розвивається. Проте деякі питання, пов’язані з Фондом стосуються і України. Зокрема, авіація і судноплавство були названі як потенційні джерела для цього Фонду. Авіація готова розглянути такі підходи, як частину Глобального підходу до проблеми авіаційних викидів, розробленого ІCАО. Україна в своїй позиції підтримує позицію ІCАО. Будь-який секторальний внесок в ЗКФ повинен бути справедливим і пропорційним. Жоден сектор не повинен бути виділений і жоден сектор не має вносити непропорційно велику частку загальних потреб. Будь-які доходи, отримані від авіації повинні в першу чергу використовуватися для фінансування заходів запобігання та адаптації всієї авіаційної галузі, зокрема, у розвитку біопалива авіації, у тому числі в країнах, що розвиваються.

Розширення Європейської схеми торгівлі викидами для покриття авіації в 2012 році було ще одним питанням, порушеним на COP17 щодо авіації, хоча і не через авіаційний аспект, але через питання про суверенітет. Індія запропонувала включити в порядок денний питання впливу ЄСТВ на торгівлю. Цей пункт не був включений до порядку денного, але було вирішено досліджувати це питання в рамках робочого семінару в одній з майбутніх сесій РКЗК ООН. Цей семінар був би дуже корисний, зокрема, і для України.

 

Розробка і передача технологій

Питання розробки і передачі технологій, пов’язаних зі зміною клімату, обговорювалося на 17-й конференції Сторін РКЗК ООН відповідно до рішення 1/CP.16 щодо створення Технологічного механізму, який включає в себе Виконавчий комітет з питань технологій (ТЕС) та Центр і мережу з питань технологій, пов’язаних зі зміною клімату (CTCN). Зазначене питання обговорювалося у рамках декількох робочих органів РКЗК ООН: AWG-LCA, SBI та SBSTA.

Члени делегації України брали участь в усіх засіданнях та обговоренні  питань із зазначеної тематики. В рамках SBSTA було розглянуто умови діяльності і процедури Виконавчого комітету з питань технології (ТЕС), який постановив створити відповідну контактну групу з розгляду проекту рішення щодо умов діяльності та процедур ТЕС. Умови діяльності включають в себе: аналіз і синтез; рекомендації щодо політики діяльності; сприяння; зв'язки з іншими інституціональними механізмами; взаємодію із зацікавленими сторонами, а також обмін інформацією та знаннями. У проекті Рішення міститься рекомендація TEC розробити умови його взаємозв'язків з іншими установами, які мають бути розглянуті на СОР18. Делегати розглянули звіт TEC (FCCC/CP/2011/8). Голова ТЕС Габріель Бланко (Аргентина) представив проект рішення, який було затверджено 3 грудня на засіданні SBSTA, а 9 грудня підтверджено на пленарному засіданні СОР17. Перед ТЕС також поставлене завдання розробити під час своєї наступної зустрічі в лютому 2012 року циклічний план роботи на 2012-2013 роки. СОР17 також звернулась до ТЕС з проханням представити такий план роботи в його доповіді SBI/SBSTA під час їх тридцять шостих сесій у 2012 р.

29 листопада SBI розглянув питання розробки і передачі технологій і створив спільну контактну групу SBI/SBSTA. 3 грудня SBI затвердив висновки щодо розробки і передачі технологій (FCCC/SBI/2011/L.34) разом з SBSTA (FCCC/SBSTA/2011/L.22).

Зазначені висновки містять звернення до Сторін, що не включені в Додаток I Конвенції, розробити та подати проектні пропозиції щодо технологій з адаптації. У них також висловлюється схвалення результатів оцінки потреб в технологіях, які готуються у співпраці з Програмою ООН з питань навколишнього середовища (ЮНЕП).

Питання розробки і передачі технологій на основі діяльності Центра і мережі з питань технологій, пов’язаних зі зміною клімату (CTCN) було розглянуто 29 листопада під час першого пленарного засідання AWG-LCA. У розділі V прийнятого проекту рішення (FCCC/AWGLCA/2011/L.4) біло вирішено, що AWG-LCA:

 • просить CTCN, після початку своєї діяльності, розробити умови та процедури, що мають базуватися на його повноваженнях;

 • постановляє, що процес відбору організації-засновника CTCN має розпочатися після завершення СОР17 з тим, щоб зробити Технологічний механізм повністю дієвим у 2012 році.

Крім того було визначено:

• процедуру відбору організації-засновника CTCN, яка  має  бути затверджена на СОР18;

 • що витрати, пов'язані з CTCN і використанням послуг Мережі, повинні фінансуватися з різноманітних джерел, включаючи механізм фінансування, приватний сектор та благодійні організації;

• просить підтримати введення в дію CTCN, не чекаючи на відбір організації-засновника, 

• просить TEC і CTCN розробити процедуру підготовки спільного річного звіту.

Це рішення має два додатки. Додаток VII щодо повноважень CTCN включає в себе наступні розділи: завдання, функції; ролі та обов'язки; управління CTCN; організаційна структура CTC; звітність та огляд, а також термін дії договору.

Додаток VIII до рішення стосується критеріїв оцінки та відбору організації-засновника CTCN, а також відомостей, які мають бути включені в пропозиції. Критерії включають такі розділи: технічні можливості; технічний підхід, існуючі керівні та управлінські структури; план управління CTCN; звіт про минулу діяльність; бюджетна пропозицію щодо CTCN; а також приклад бюджетних сценаріїв та діяльності CTCN.

Питання, що не були вирішені під час СОР17, містяться в документі CRP.39 та будуть розглянуті пізніше. Вони стосуються, зокрема, прав інтелектуальної власності, пов'язаних з розробкою і передачею технологій, а також складу "правління" чи "дорадчого комітету" CTCN.

 

Робота Українського стенду на СОР-17/СМР-7

Національний стенд України розпочав роботу одним із перших на Кліматичній виставці СОР-17/СМР-7 у м. Дурбан (ПАР). При цьому слід зазначити, що Україна єдина серед країн СНД і країн з перехідною економікою представила свій стенд. Це сприяло особливому попиту і інтересу до стенду з боку представників країн, що розвиваються і зокрема - пострадянського простору та інших учасників Конференції.  Стенд був розташований у центрі виставки біля телестудії Конференції, поряд зі стендами Китаю, Японії, Секретаріату РКЗК ООН та компанії Carbon Fix. У відкритті стенду взяв участь Посол України в Південно-Африканській Республіці В.М.Гребенюк.

За період своєї двотижневої роботи з 28 листопада по 9 грудня 2011 р. Національний стенд України відвідали представники практично усіх країн та організацій, представлених на Конференції. Більшість з них цікавилися прогресом України у впровадженні гнучких механізмів Кіотського протоколу та позицією Української сторони на переговорах. Головну частину необхідної інформації з цих питань можна було знайти у спеціально надрукованих до СОР17 англомовних буклетах 3-х типів:

-        про діяльність Державного агентства екологічних інвестицій України (із зверненням від Міністра М. В. Злочевського);

-        про проекти спільного впровадження в Україні ;

-        про схему зелених інвестицій в Україні.

Зазначені матеріали розповсюджувались на виставці у презентаційних пакетах у подарунковому наборі з блокнотом і авторучкою з логотипами Держекоінвестагентства і мали великий успіх у відвідувачів виставки.

Більш розширену інформацію, зокрема по проектам спільного впровадження, можна було знайти у презентаціях, які постійно демонструвалися на екрані комп’ютера, та на інформаційних банерах на панелях стенду. Водночас демонструвалися яскраво ілюстровані альбоми, відеофільм та презентація про Україну, презентації про окремі проекти спільного впровадження та каталог про реалізацію перших в Україні проектів за схемою зелених інвестицій в рамках ст. 17 Кіотського протоколу – проектів з теплової санації об’єктів освіти та охорони здоров’я у АР Крим.

З метою обміну контактною інформацією усім відвідувачам було презентовано візитні картки Держекоінвестагентства. Натомість було зібрано понад 200 візитних карток та записів з контактами учасників конференції майже з усіх країн світу.

За різноманіттям і змістовністю матеріалів Національний стенд України вигідно виділявся на фоні інших стендів.

За час роботи на стенді проведено понад сотню бесід та консультацій щодо досвіду України з питань виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, а також державної політики у цій сфері. Найбільш поширеними були питання щодо перспектив більш масштабного впровадження проектів із використанням альтернативних джерел енергії та підвищення рівня енергоефективності з одночасним скороченням споживання викопного палива, а також можливим впровадження таких проектів за участі України у країнах, що розвиваються, зокрема у країнах Африки.

Під час сегменту високого рівня, на другий тиждень конференції, Національний стенд України відвідали міністри ПАР, Єгипту, Мексики, Японії, Польщі, Данії, інші високопосадовці, керівники компаній та організацій, а також представники засобів масової інформації.

Кілька сюжетів, зокрема щодо позиції Української сторони на переговорах, підготували журналісти телеканалів «Euronews», «ABC News» (Нью-Йорк, США) та газети «Rising sun» (ПАР).

Представники офіційної української делегації, відповідальні за стенд, проводили активну діяльність із висвітлення заходів в сфері протидії зміні клімату в Україні, тим самим викликаючи зацікавлення іноземних компаній та організацій у співпраці з Україною.

Змістовні та вичерпні відповіді, що надавались відвідувачам стенду, стали вагомим внеском у створення позитивного міжнародного іміджу України як активного учасника Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.

Ефективна і активна робота стенду зацікавила представників деяких інших країн, зокрема СНД (Білорусі, Казахстану, Туркменістану), використати досвід України при організації власних національних стендів на наступній Конференції у Катарі.

 

Двосторонні робочі зустрічі

Протягом 27 листопада – 10 грудня керівники і члени делегації провели низку двосторонніх зустрічей, які сприятимуть розвитку двосторонньої і багатосторонньої співпраці у сфері кліматичних дій. За цей період проведено двосторонні робочі консультації і погоджено напрямки подальшої співпраці з представниками делегацій Казахстану, Росії і Білорусі (країни з перехідною економікою), Австралії (як координатора Парасолькової групи), Японії, Польщі (яка головує у ЄС до кінця 2011 р.), Великої Британії, Литви, Данії (яка головуватиме у ЄС у першому півріччі 2012 р.), Канади, а також Європейської Комісії та Світового банку і ряду вуглецевих фондів.

Під час зустрічей головну увагу було приділено залученню Сторін Конвенції і Сторін Кіотського протоколу до підтримки особливого статусу країн з перехідною економікою, збереженню міжнародних проектних та ринкових механізмів, розвитку співпраці на основі «зелених інвестицій», відстоюванню інтересів вітчизняної авіації на міжнародних ринках викидів, обговоренню перспектив створення в Україні системи торгівлі викидами та її зв’язку з торговельними системами інших країн і регіонів.

Досягнуто домовленостей продовжити консультації у двосторонньому форматі у першій половині 2011 р. із уповноваженими органами Європейської комісії, Російської Федерації, Казахстану, Португалії, а також Польщі, які буде головувати у ЄС у другій половині 2011 року.

Так, 06.12.11 Перший заступник Голови Держекоінвестагентства І.І. Варга провів цікаву і змістовну зустріч з Держсекретарем Міністерства екології Польщі Йоанною Маковяк-Пандера. У ході зустрічі сторони обмінялися інформацією стосовно позиції ЄС і України на СОР17. При цьому було підкреслено спільність інтересів і підходів до низки актуальних питань, що розглядалися на робочих групах при підготовці підсумкових документів. Було погоджено синхронізувати дії обох делегацій по цим питанням.

І.І.Варга висловив також зацікавленість у вивчені досвіду Польщі при реалізації проектів за схемою зелених інвестицій, а також ознайомленні з нормативно-правовою і організаційною базою такої діяльності. Пані Маковяк-Пандера докладно інформувала про зазначене і запросила більш детально ознайомитись з польським досвідом.

Також під час зустрічі було розглянуто перспективи співпраці у рамках Східноєвропейського партнерства, якому польський уряд приділяє особливе значення. З боку української делегації було запропоновано кілька головних напрямків співробітництва. Домовлено, що українська сторона звернеться письмово з пропозиціями стосовно напрямків залучення допомоги на основі Східноєвропейського партнерства.

Заходи за участю Міністра екології і природних ресурсів України М.В.Злочевського

Ефективній і продуктивній роботі делегації України сприяла участь Голови делегації - Міністра екології і природних ресурсів України М.В.Злочевського. Такий високий представницький рівень продемонстрував серйозні наміри і високі амбіції нашої держави у реалізації дій, спрямованих на запобігання зміні клімату. Протягом 6-8 грудня 2011 р. в рамках СОР17/СМР7 Міністр екології і природних ресурсів України взяв участь у роботі Сегмента високого рівня.

Під час Сегмента високого рівня виступали глави держав і урядів, а також представники груп країн. У своєму привітанні до учасників Сегменту високого рівня Генеральний Секретар ООН Пан Гі Мун висловив занепокоєння щодо відсутності суттєвого прогресу через багато років переговорів. Він зауважив, що, хоча в Дурбані не очікується ухвалення кінцевого рішення з усіх питань, повинен бути прогрес на всіх фронтах і особливо стосовно рішення про другий період зобов’язань по Кіотському протоколу.

7 грудня ц.р. М.В.Злочевський зробив заяву від імені України на засіданні Сегменту високого рівня. У своєму виступі Міністр відзначив, що Україна на практиці підтримує зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на обмеження і скорочення обсягів антропогенних викидів парникових газів в атмосферу і розділяє відповідальність за дієвість кліматичних дій. Зокрема, він зазначив, що сьогодні понад 50 відсотків одиниць скорочення викидів у світі за проектами спільного впровадження мають українське походження, що свідчить про лідерство нашої держави у реалізації проектів спільного впровадження.

Було також повідомлено, що Президент і Уряд України активно підтримують впровадження відновлювальних джерел енергії, що дозволило реалізувати одні з найбільших у світі проектів по використанню сонячної і вітрової енергії.

Міністр з трибуни Конференції РКЗК ООН наголосив, що Україна виступає за прийняття всеохоплюючої юридично зобов’язуючої угоди, яка має діяти і після 2020 р. та необхідності формування чіткої дорожньої карти до 2050 р.

Водночас було зазначено, що гнучкі механізми довели свою ефективність і дієвість, а тому обов’язково мають бути збережені разом з оперативним впровадженням нових ринкових механізмів. Одним з таких механізмів має стати внутрішня система торгівлі викидами, яка нині започатковується в Україні.

М. В. Злочевський також підкреслив, що Україна принципово відстоює статус країн з перехідною економікою, закріплений у Рамковій конвенції ООН про зміну клімату та Кіотському протоколі до неї, і буде послідовно та цілеспрямовано просувати цю ідею у наступній кліматичній угоді з довгострокового співробітництва.

На завершення свого виступу Міністр повідомив, що Україна висловлює готовність взяти на себе більш амбіційні кількісні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів в рамках другого періоду Кіотського протоколу.

Виступ українського Міністра привернув значну увагу і викликав жваве обговорення серед учасників (СОР176/СМР7) і в кулуарах міжнародного форуму.

Окрім виступу Міністр М. В. Злочевський провів низку робочих зустрічей і консультацій.

Зокрема було проведено робочу зустріч з Виконавчим Секретарем РКЗК ООН Крістіаною Фігуерес. У ході зустрічі український високопосадовець інформував про активні цілеспрямовані дії Уряду України щодо відновлення у повному обсязі вимогам відповідності Кіотському протоколу, про плани брати дієву участь у міжнародних заходах із запобігання змінам клімату, а також прагнення делегації України сприяти успіху у досягненні консенсусу Сторін на переговорах у Дурбані.

Виконавчий Секретар РКЗК ООН високо оцінила участь України у міжнародному переговорному процесі, а також взяла до уваги інформацію про  дії, спрямовані на відновлення спроможності України брати участь у міжнародних трансакціях. Український Міністр запевнив, що усі графіки і плани будуть виконані вчасно і компетентно.

У цілому світова спільнота надає позитивну оцінку документам, прийнятим у Дурбані і тим перспективам, які вони відкривають. Наступну 18 Конференцію Сторін РКЗК ООН та 8 Зустріч Сторін Кіотського протоколу заплановано провести у м. Доха (Катар) у листопаді – грудні 2012 року.

 

Висновки і пропозиції

У цілому світова спільнота надала високу позитивну оцінку досягнутим рішенням 17 Конференції Сторін РКЗК ООН та 7 Зустрічі Сторін Кіотського Протоколу, зокрема щодо рішення стосовно другого періоду зобов’язань по кіотському протоколу після 2012 р.; визначення перспективи підготовки у 2013-2015 рр. юридично-зобов’язуючого документу та його наступної ратифікації до 2017 р.; досягнення прогресу у рішеннях щодо запобігання знищенню лісів; визначення базисних основ функціонування „Зеленого Кліматичного Фонду, метою якого буде проведення заходів з запобігання змінам клімату у країнах, що розвиваються, започаткування роботи  механізму передачі технологій на основі затвердження принципів роботи інституційних закладів – Виконавчого Технологічного Комітету та Технологічного Центру і Мережі; досягнення прогресу у розвитку системи моніторингу та обчислення викидів. Здоровий глузд і прагнення до компромісу переважили над амбіціями, які панували протягом останнього часу у багатосторонньому переговорному процесі з питань зміни клімату.

1.            Рішення 17 Конференції Сторін РКЗК ООН та 7 Зустрічі Сторін Кіотського Протоколу було оформлено у вигляді Дурбанської платформи з посилення дій (Durban Platform for Enhanced Action). При цьому в останню ніч перемовин було досягнуто остаточного консенсусу між країнами ЄС з одного боку та Індією і КНР - з другого боку.

2.            На виконання рішення Спеціальної робочої групи щодо подальших зобов’язань Сторін Додатку І КП (AWG-КР) 1/CMP.7 підготувати та до 1 травня 2012 р. подати до AWG-КР інформацію щодо кількісно визначених цілей щодо обмеження або скорочення викидів (КВЦОСВ, англійська абревіатура - QELRO) України на другий період зобов’язань Кіотського протоколу з врахуванням заяви України щодо більш амбіційних кількісних зобов’язань в межах другого періоду дії Кіотського протоколу, висловленої Міністром екології та природних ресурсів України М.В.Злочевським на Сегменті високого рівня.

3.            Участь у Сегменті високого рівня зазначеної Конференції Сторін члена українського Уряду, Міністра екології і природних ресурсів України М.В.Злочевського значно підвищило рейтинг української делегації серед інших, було відзначено міжнародною спільнотою як свідчення важливості питань щодо зміни клімату для Уряду України і дозволило виголосити промову щодо української позиції 7 грудня - в один день з керівниками держав та урядів Сторін РКЗК ООН.

4.            Під час переговорного процесу вдалося значно просунутися у питаннях фінансування заходів щодо запобігання антропогенним змінам клімату: започатковано роботу Зеленого Кліматичного Фонду наповнення якого з 2012 року має сягнути 100 млрд. дол. щороку та розроблено принципи організації його керівного органу. Також надано нового імпульсу роботі Фонду швидкого фінансування у обсязі 30 млрд. дол. для фінансування заходів з передачі технологій та інституційної розбудови у країнах, що розвиваються у період до 2012 р.

5.            Прийнято рішення про формування і початок роботи Адаптаційного комітету для захисту найбільш вразливих країн та координації при розробці національних адаптаційних планів у цих країнах.

6.            У розділі VІІІ Дурбанської платформи за ініціативи делегацій України, Росії та Білорусі розвинене значення особливого статусу країн з перехідною економікою, які мають право отримувати міжнародні ресурси для залучення низьковуглецевих технологій та розвитку власного потенціалу і інституційної розбудови низьковуглецевої економіки.

7.            Враховуючи, що 2012 р. стане останнім роком першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу, протягом наступного року необхідно приймати активну участь в усіх міжнародних раундах переговорного процесу, і зокрема:

-        підготувати та надати в Секретаріат РКЗК ООН до 16 квітня 2012 року свої пропозиції щодо майбутньої моделі механізму спільного впровадження (МСВ), а також план реалізації необхідних заходів, пов’язаних із переходом від існуючої до нової моделі МСВ,

-        враховуючи специфіку переговорного процесу під час роботи зустрічей Сторін Кіотського протоколу пропонувати максимально можливу кількість пропозицій щодо МСВ для розгляду на засіданнях НКСВ з метою їх подальшого внесення на 8-му Зустріч Сторін Кіотського протоколу вже як рекомендацій НКСВ.

8.            За результатами розгляду подальших зобов'язань для Сторін в рамках Кіотського протоколу підготувати та подати до AWG-KP інформацію щодо науково-обґрунтованого значення встановленої кількості вуглецю, накопиченого в категорії «Ліси, що підпадають під управління» на основі використання результатів науково-дослідних робіт, запланованих у 2012 р.

9.            Успіху у роботі делегації у Дурбані значно сприяла організація і активна робота Національного стенду України, який діяв на Кліматичній виставці. Стенд став постійно діючим осередком у самому центрі виставкового центру Конференції, на якому представники інших делегацій могли у будь-який час отримати вичерпну інформацію про досвід реалізації проектів спільного впровадження і зелених інвестицій, а також про діяльність Держекоінвестагентства в Україні та роботу української делегації у Дурбані. 


 [1] РКЗК ООН, покликана протидіяти несприятливій зміні клімату, набрала чинності 21 березня 1994 року. На цей час до неї приєдналися 194 сторони – 193 держави і ЄС. Сама конвенція не містить кількісних зобов’язань по скороченню викидів парникових газів, але такі зобов’язання містяться у Кіотському протоколі, що набрав чинності у 2005 році. Строк дії цих зобов’язань закінчується у 2012 році, однак нових домовленостей про зміну клімату поки що досягти не вдалося.



[1][1] РКЗК ООН, покликана протидіяти несприятливій зміні клімату, набрала чинності 21 березня 1994 року. На цей час до неї приєдналися 194 сторони – 193 держави і ЄС. Сама конвенція не містить кількісних зобов’язань по скороченню викидів парникових газів, але такі зобов’язання містяться у Кіотському протоколі, що набрав чинності у 2005 році. Строк дії цих зобов’язань закінчується у 2012 році, однак нових домовленостей про зміну клімату поки що досягти не вдалося.

 

версія для друку
повернутись