Офіційний веб-сайт
Державне агентство
екологічних інвестицій України
Головна » Прес-центр » Реагування на критику

Реагування органу центральної влади на критику. Джерело інформації: "День" 04.12.2013

 

 

 

 

Відповідь на критику, опубліковану на Інтернет-порталі видання «День».

 

Держекоінвестагентство в рамках своєї роботи плідно співпрацює з представниками засобів масової інформації та представниками національних та міжнародних громадських організацій, відповідно до чинного законодавства,  своєчасно надає відповіді на інформаційні та публічні запити, а також проводить спільні заходи, спрямовані на актуалізацію кліматичних питань та роз’яснення щодо діяльності Держекоінвестагентства.

Українські ЗМІ регулярно висвітлюють діяльність центральних органів виконавчої влади України, в тому числі Державного агентства екологічних інвестицій України за що їм окрема, велика вдячність. Проте, іноді з’являються повідомлення, які не містять інформації, отриманої від офіційного джерела. Такий підхід до написання інформаційного матеріалу часто призводить до необ’єктивності викладеної інформації та необхідності подальшого реагування з боку ЦОВа, з метою роз’яснення та надання актуальних даних.

Одним з таких матеріалів, який набув поширення в Інтернет просторі є публікація на Інтернет порталі видання «День» під назвою: «Куда делись 470 миллионов евро? Деньги Киотского протокола нагло разворованы в Украине» (http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/kudi-podilisya-470-milyoniv-ievro).

Виходячи з публікації, складається враження, що у журналістів виникають певні труднощі з отриманням коректної, достовірної інформації та статистики від Держекоінвестагентства. Аби уникнути такої ситуації у подальшому, публікуємо ще раз адресу офіційного сайту Держекоінвестагентства та безпосередньо електронну адресу Відділу зв’язків з громадськістю, який завжди готовий надати всю необхідну інформацію запитувачам: www.seia.gov.ua media@seia.gov.ua .

Що стосується, викладеної інформації у публікації повідомляємо про наступне. Станом на 28 листопада 2013 року з усіма сторонами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України погоджено 541 проект цільових екологічних (зелених) інвестицій. За інформацією ДП «Держекоінвест», з їх числа на сьогодні завершено реалізацію 518 проектів з теплосанації об’єктів соціальної сфери, за якими отримано декларації про готовність об’єктів до експлуатації. Також завершено реалізацію 1 проекту з технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технологій у м. Новограді-Волинському Житомирської області. Роботи з теплосанації на 11 об’єктах, що були розпочаті у поточному році, тривають та плануються завершити у погоджені з Японською стороною строки – до 31.12.2013.

За 5 проектами відповідно до листів заявників та підрядників було повідомлено про необхідність виключення даних проектів з реалізації у зв’язку з неможливістю виконання на даних об’єктах будівельно-монтажних робіт (аварійні будівлі, пам’ятки культурної спадщини тощо).

Триває реалізація 6 великомасштабних проектів з використанням японських технологій, які мають бути завершені у 2014 році відповідно до термінів, погоджених з Японською стороною.

Крім того, у жовтні 2013 року з Японською стороною додатково погоджено 162 проекти у соціальній сфері, які наразі знаходяться на погодженні в Міністерстві фінансів України. Їх реалізацію планується здійснити протягом 2014-2015 рр.

Таким чином, всього за Договорами продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів (ОУК) з Японською стороною погоджено 703 проекти цільових екологічних (зелених) інвестицій у 24 регіонах України загальною вартістю 4 556,5 млн. грн. та очікуваними щорічними скороченнями викидів парникових газів 154 тис. т СО2-екв.

Враховуючи те, що в результаті реалізації проектів виникла економія (різниця між фактично витраченою сумою та сумою, яка з самого початку була розподілена на реалізацію проектів), за домовленістю з Японською стороною ці кошти будуть розподілені на реалізацію додаткових проектів за схемою зелених інвестицій.

За Договором продажу ОУК з Іспанською стороною на засіданні спільного Наглядового комітету у м. Мадрид (Іспанія) було відібрано для реалізації наступні проектні пропозиції:

        виробництво та постачання теплової та електроенергії за рахунок збору біогазу шляхом переробки тваринницьких органічних відходів;

        модернізація теплових станцій в місті Севастополь;

        будівництво вітроустановок з метою створення автономного вітропарку для енергозабезпечення Дніпровського машинобудівного заводу;

        збір метану та виробництво електроенергії у містах Лисичанськ, Енергодар, Мелітополь, Бердянськ.

З їх числа на сьогодні до Держекоінвестагентства подано, розглянуто та схвалено на засіданнях Міжвідомчої робочої групи наступні проекти цільових екологічних (зелених) інвестицій:

-          проекти з модернізації обладнання центральних теплових пунктів у м. Севастополь (15 проектів), загальна кошторисна вартість 50,8 млн. грн.;

-          проекти зі збору метану та виробництва електроенергії у містах Лисичанськ, Енергодар, Мелітополь та Бердянськ (4 проекти), загальна кошторисна вартість 56,6 млн. грн.

Завершення розробки інших проектів, попередньо погоджених з Іспанською стороною, планується до кінця поточного року, після чого розпочнеться їх подальше погодження та реалізація.

Таким чином, всього на реалізацію проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій планується витратити близько 4,9 млрд. грн. Ще близько 150 млн. грн. направлено на здійснення заходів, пов’язаних з реалізацією проектів та виконанням зобов’язань сторін за Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (міжнародний технічний та фінансовий аудит, науково-дослідні роботи тощо).

Окрім того, Україна є світовим лідером в рамках реалізації такого гнучкого механізму кіотського протоколу як -  проекти спільного впровадження. 59,4 % світового ринку ОСВ складають одиниці скорочення викидів парникових газів, які були введені в обіг за підсумками верифікації українських проектів СВ.

Саме в рамках проектів спільного впровадження, успішно реалізовується 5 проектів по збору та утилізації метану на полігонах твердих побутових відходів у різних містах України з очікуваним сумарним скороченням (за 2008-2012 рр.) у розмірі 1 129 673 тонн СО2-екв. На різних етапах реалізації 25 проектів у сфері зменшення витоку метану в системах газопостачання, 10 проектів з утилізації шахтного метану, та багато інших проектів спільного впровадження у сфері підвищення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

Як видно з цього фактажу, інформація значно відрізняється від тієї, яка вказана у публікації у виданні «День». Щодо звинувачення в бік Держекоінвестагентства у зміні кількості реалізації проектів за схемою зелених інвестицій та підвищення їх кошторисної вартості повідомляємо про наступне.

Наприкінці 2011 р. на розгляді в Держекоінвестагентстві знаходилися близько 900 проектів з теплосанації у соціальній сфері, які було схвалено на засіданнях Міжвідомчої робочої групи, але лише половина від їх кількості була погоджена з контрагентами. Проте у зв’язку зі змінами нормативів у сфері ціноутворення в будівництві та підвищенням цін на матеріальні ресурси, а також для якісного досягнення цілей озеленення (для проведення повної теплосанації будівель замість лише заміни вікон, врахування додаткових робіт, необхідних при проведенні теплосанації – таких як знімання та установлення віконних грат та водостоків, ремонт віконних та дверних укосів, ремонт цоколю тощо), на початку 2012 року заявники проектів відкликали проекти для коригування кошторисної документації. У березні 2012 р. до Держекоінвестагентства були подані перераховані проекти з урахуванням фактичних обсягів робіт та поточних цін на роботи та матеріали, в результаті чого вартість таких проектів зросла.

Окремого коментаря заслуговує інформація про те, що Держекоінвестагентство є основним виконавцем робіт з впровадження енергозбереження на об’єктах соціальної сфери.

Повідомляємо про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 348 (зі змінами), одержувачем бюджетних коштів та замовником робіт за проектами цільових екологічних (зелених) інвестицій визначено ДП «Держекоінвест», яким проведено конкурсний відбір за погодженими проектами у соціальній сфері, визначено виконавців робіт та укладено відповідні договори.

Для зручності отримання детальної інформації про хід виконання робіт в рамках реалізації проектів за схемою зелених інвестицій надаємо адресу офіційного сайту ДП «Держекоінвест»: www.dpdei.com.ua  та телефон Відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ: (044)486 45 06 + внутрішній код 149.

Окрім того, Держекоінвестагентство, яке скеровує діяльність ДП «Держекоінвест», докладає максимум зусиль для прискорення процесу реалізації проектів за схемою зелених інвестицій, усвідомлюючи усі фактори, які впливають на цей процес.  З метою прискорення реалізації проектів за схемою зелених інвестицій, погоджених з контрагентами, за ініціативи Держекоінвестагентства було ухвалено низку нормативно-правих актів. До затримки у реалізації проектів призводить несвоєчасне здійснення платежів з боку Державної казначейської служби України (ДКСУ), про що Держекоінвестагентство неодноразово повідомляло Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України. Найближчим часом це питання має бути остаточно вирішене.

Окремого коментаря потребує інформація про те,  в Україні відсутня політика у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату.

Тож, щодо напрямів державної політики України у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату повідомляємо про наступне.

Державна політика України у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату опосередковано визначена низкою законів, включаючи:

ü     Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року №2818-VI, який передбачає виконання завдань, а саме:

·           оптимізацію структури енергетичного сектору національної економіки шляхом збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів діоксиду вуглецю до 2015 року на 10% і до 2020 року на 20%» (відносно базового 2010 року), а також скорочення обсягу викидів ПГ відповідно до задекларованих Україною міжнародних зобов'язань в рамках Кіотського протоколу до РКЗК ООН;

·           визначення до 2015 року основних засад державної політики з адаптації до зміни клімату, розроблення та поетапне виконання національного плану заходів  щодо  запобігання антропогенному впливу на клімат на період до 2030 року, в тому числі в рамках реалізації механізмів Кіотського протоколу до РКЗК ООН, проектів спільного впровадження та проектів цільових екологічних  (зелених) інвестицій;

·           підвищення енергоефективності виробництва на 25 % до 2015 року та до 50 % до 2020 року порівняно з базовим роком шляхом впровадження ресурсозбереження в енергетиці та галузях, що споживають енергію і енергоносії;

·           збільшення обсягу використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії на 25 % до 2015 року та на 55 % до 2020 року від базового рівня.

ü     Низку законодавчих та нормативно-правових актів, які передбачають правове врегулювання реалізації відповідних заходів у сферах енергозбереження, підвищення енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), включаючи Закон України «Про енергозбереження», яким визначаються правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян; Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо стимулювання заходів щодо енергозбереження», Закон України «Про альтернативні види палива», Закон України «Про альтернативні джерела енергії», Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива», Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» та ін.

ü     Закон України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».  Наприкінці 2012 р. Україна прийняла зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства досягти 11% відновлюваних джерел енергії  в структурі загального енергоспоживання у 2020 році.

З 2011 року підприємства України зобов’язані сплачувати екологічний податок, який, зокрема, включає плату за викиди діоксиду вуглецю та викиди забруднюючих речовин, до числа яких увійшли ПГ – метан та закис азоту. Згідно зі статтею 243.4 Податкового Кодексу України  ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0.24 гривні за 1 тонну.

Слід погодитись, що, якщо політика у сфері енергетики достатньо законодавчо врегульована і спрямована переважно на досягнення енергетичної незалежності і підвищення конкурентоспроможності, то політика у сфері зміни клімату з її багаточисельними складовими знаходиться в процесі розбудови і поки що має фрагментарний характер. На поточний час політика у сфері зміни клімату дійсно потребує конвергенції з енергетичною політикою.

Механізми і інструменти досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів мають базуватися на даних моніторингу, звітності і верифікації зазначених викидів для підприємств України. Ефективне функціонування системи моніторингу, звітності і верифікації є наріжним каменем (а) встановлення оптимальної ставки податку на викиди, який стимулював би підприємства їх скорочувати; (б) встановлення ефективних обмежень на викиди; (в) запровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Розроблений Державним агентством екологічних інвестицій України (ДАЕІ) проект Закону «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» має найближчим часом створити рамки для врегулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням підприємствами України  моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів.

На поточний момент фахівцями ДАЕІ за участю Робочої групи з розробки законопроекту ведеться активна робота щодо узгодження положень цього документу, прийняття якого забезпечить виконання Україною вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї, в частині надання достовірних, повних та обґрунтованих відомостей про викиди парникових газів та створить передумови для вибору державою економічних механізмів регулювання діяльності, що спричиняє викиди парникових газів.

У Держекоінвестагентства також є бачення шляхів зменшення викидів парникових газів в Україні. Важливими питаннями державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату, що потребують вирішення, є:

·                     Прийняття законопроекту «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів».

·                     Розроблення і прийняття відповідних нормативно-правових актів, що забезпечать вичерпне правове підґрунтя для функціонування національної системи моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів.

·                     Вдосконалення податкової політики щодо викидів парникових газів, правове врегулювання відокремлення парникових газів від інших забруднюючих речовин, забезпечення створення і функціонування спеціального кліматичного фонду для адміністрування зібраних коштів і їх використання виключно на «кліматичні» цілі.

·                     Розроблення і узгодження з зацікавленими сторонами основних елементів національної системи квотами на викиди парникових газів.

·                     Створення передумов для реалізації в Україні стратегії низьковуглецевого розвитку, що має базуватися на: поглибленому аналізі економічно доцільних сценаріїв низьковуглецевого розвитку економіки з детально проробленими варіантами енергетичної політики та з огляду на перспективи енергозбереження, підвищення енергоефективності, використання альтернативних видів палива і відновлюваних джерел енергії; (б) впливу на економіку України з боку «низьковуглецевих політик» інших країн - торговельних партнерів з наступним визначенням відповідних можливих дій.

І наприкінці, варто зазначити, що починаючи з 2010 року Держекоінвестагентством  було ініційовано п’ять законодавчих спроб щодо створення в Україні системи обмежень на викиди та торгівлі квотами на викиди парникових газів. Проте, жодна з цих спроб не набула необхідної підтримки в парламенті. Разом з цим, на сьогоднішній день на стадії опрацювання заінтересованими органами центральної виконавчої влади знаходиться проект Закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Вказаним проектом Закону України передбачається запровадження в Україні системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, яка відповідає сучасним міжнародним стандартам у цій сфері. Створення та впровадження такої системи в Україні створить правові передумови для успішного розвитку як фіскальних так і ринкових механізмів обмеження викидів парникових газів.

 

Шановні колеги, журналісти!

Аби уникнути подібних неточностей у Ваших матеріалах  в подальшому, звертайтеся до офіційних джерел інформації!

Публікуємо ще раз адресу офіційного сайту Держекоінвестагентства та безпосередньо електронну адресу Відділу зв’язків з громадськістю, який завжди готовий надати всю необхідну інформацію запитувачам: www.seia.gov.ua media@seia.gov.ua . Телефон: (044) 594 9109.

Пам’ятайте, проблема зміни клімату та адаптації до неї надзвичайно важлива та актуальна зараз у всьому світі. Саме від нашої плідної співпраці буде залежати наскільки громадськість буде готовою до подальших кліматичних змін та обізнаною у шляхах адаптації до них.

 

 

 

 

Катерина Кравченко

версія для друку